ПОМУЧИТИ, ЧУ, ЧИШ,
Помучити, чу, чиш, гл. Помучить, измучить. Що воно за чоловік був так помучений. Рудч. Ск. II. 149.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 301.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОМУШТРУВАТИ, РУ́Ю, ЄШ, →← ПОМУТНИТИСЯ, НЮ́СЯ, НИ́ШСЯ,